Хлорпірифос та хвороба Паркінсона: чому європейські фермери мають бути готові до нових обмежень

Нещодавнє дослідження Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (UCLA) знову привернуло увагу до інсектициду хлорпірифос. Науковці виявили, що довготривалий вплив цього препарату підвищує ризик розвитку хвороби Паркінсона у 2,5 раза. Хоча дослідження стосувалося переважно мешканців прилеглих до полів територій, воно підкріплює медичні аргументи, які свого часу стали підставою для повної заборони хлорпірифосу в Європейському Союзі.

Для європейських аграріїв хлорпірифос, який раніше активно використовувався для боротьби зі шкідниками на цукрових буряках, зернових та в садівництві, став частиною історії ще у 2020 році. Рішення Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA) ґрунтувалося на доказах нейротоксичності, і нові дані лише підтверджують правильність стратегії ЄС щодо обмеження використання небезпечних пестицидів.

Сільськогосподарський сектор повинен усвідомити, що регуляторна політика щодо застарілих фосфорорганічних сполук ставатиме лише суворішою. З огляду на ініціативи «Від ферми до виделки» (Farm to Fork), перелік дозволених діючих речовин для захисту рослин постійно скорочується, що змушує агрономів шукати нові шляхи збереження врожайності.

Ці зміни стимулюють швидке впровадження методів інтегрованого захисту рослин (IPM). Сучасні ферми все частіше переходять на біологічні препарати, ротаційні схеми посівів та технології точного землеробства. Відмова від широкого спектра хімікатів вимагає від фермерів не лише технологічних змін, а й кращого розуміння біології шкідників на кожному окремому полі.

Контекст для аграрія: Оскільки використання хлорпірифосу в ЄС заборонено, фермерам важливо зосередитися на безпечних альтернативах та підвищенні ефективності обприскування. Впровадження систем точного моніторингу шкідників допоможе знизити залежність від хімії та відповідати екологічним стандартам, які стають ключовими для доступу на ринок ЄС.

— Редакція agronom.work