ЄС схвалив генетично редаговані культури: історичний зсув для європейських фермерів

Ухвалено історичне рішення, яке змінить сільськогосподарський ландшафт континенту: Європейський Союз офіційно визнав, що культури, покращені без введення чужорідної ДНК, повинні розглядатися так само, як і сорти, виведені традиційними методами селекції. Ця фундаментальна зміна нормативно-правової бази нарешті узгоджує європейську політику з реаліями сучасної аграрної науки.

Понад два десятиліття європейські фермери працювали в умовах нерівної конкуренції. Суворі правила щодо ГМО від 2001 року об'єднували точні методи редагування генів із традиційною трансгенною інженерією. Це фактично блокувало вирощування культур, створених за допомогою нових геномних методів (NGT), залишаючи аграріїв Європи без доступу до кліматично стійкого насіння, яке вже активно використовується в Північній та Південній Америці.

З агрономічної точки зору, це рішення змінює правила гри. Завдяки зняттю важкого регуляторного тягаря з природоподібних методів покращення рослин, селекціонери тепер можуть швидко розробляти культури, які є від природи стійкими до шкідників, хвороб та екстремальних погодних умов. Це особливо важливо сьогодні, коли від фермерів вимагають збереження високої врожайності при одночасному скороченні використання хімічних добрив і пестицидів.

Це також є великим кроком вперед для агротехнологічних компаній, які зробили ставку на нетрансгенне редагування генів. Такі розробники, як компанія Cibus, що 25 років працювала над цими технологіями, тепер зможуть вивести на європейський ринок адаптовані ознаки рослин. Серед них — стійкість ріпаку до розтріскування стручків та цільова толерантність до гербіцидів, що безпосередньо впливає на ефективність збору врожаю.

Контекст для аграрія: Протягом наступних кількох посівних сезонів європейським фермерам варто очікувати на появу високоврожайних сортів насіння, які не матимуть обмежувального маркування «ГМО». Агрономам слід почати вивчати ці нові NGT-сорти для їхньої майбутньої інтеграції в сівозміну та технологічні карти.

— Редакція agronom.work