Регенеративне землеробство: досвід бельгійського фермера, що відмовився від поливу

В умовах зростання кліматичних ризиків та частих посух у Європі досвід бельгійського фермера Дідеріка Стеярта стає надзвичайно актуальним. Він стверджує, що не використовує штучне зрошення для своїх полів уже понад чверть століття, навіть у найспекотніші сезони. Основна ідея полягає у зміні самої структури ґрунту.

Ключ до успіху — повна відмова від оранки, що дозволяє зберегти мережу капілярів та структуру ґрунту, необхідну для накопичення вологи. Постійне додавання органічних речовин та використання покривних культур перетворюють землю на справжню губку. Навіть коли поверхня виглядає сухою, на глибині всього 5–10 сантиметрів ґрунт залишається вологим та прохолодним.

Цей підхід демонструє пряму залежність між рівнем вуглецю в ґрунті та його здатністю протистояти посусі. Для професійних агрономів це не лише екологічне рішення, а й фінансовий інструмент: зменшення витрат на енергоносії для поливу та зниження ризиків втрати врожаю під час літньої спеки.

Звісно, перехід на подібні методи вимагає оновлення технічного парку. Робота з технологією no-till потребує спеціалізованих сівалок, здатних працювати за наявності значної кількості рослинних залишків. Хоча первинні інвестиції в нову техніку можуть бути суттєвими, стабільність врожайності в умовах зміни клімату робить ці витрати виправданими у середньостроковій перспективі.

На що звернути увагу: Накопичення органічної речовини в ґрунті та впровадження покривних культур дозволяють суттєво зменшити залежність від зрошення. Перед масштабуванням варто провести випробування на окремих ділянках, щоб адаптувати налаштування техніки та оцінити динаміку утримання вологи у вашому конкретному регіоні.

— Редакція agronom.work