Прихована криза добрив: чому дефіцит сірки загрожує майбутнім врожаям

Плануючи підживлення на сезон, агрономи традиційно фокусуються на показниках N-P-K. Однак галузь стоїть перед обличчям прихованої загрози — дефіциту сірки. На відміну від азоту, який можна виробляти завдяки природному газу, сірка переважно є побічним продуктом нафтопереробної промисловості. У міру того як Європа переходить на відновлювані джерела енергії, постачання сірки скорочується, що створює невидимий «вузький потік» для всього агросектору.

Сірка є ключовою для синтезу білків та засвоєння азоту, особливо для ріпаку та зернових. У країнах Східної Європи, зокрема в Україні, де ріпак є однією з найрентабельніших культур, дефіцит цього елементу може призвести до критичного зниження врожайності. Рослина, що не отримує достатньо сірки, не здатна ефективно використати навіть дорогі азотні добрива, що призводить до неефективного використання ресурсів та прямих збитків.

Основна проблема полягає в тому, що сірка необхідна для виробництва фосфорної кислоти, яка лежить в основі більшості фосфорних добрив. Зменшення обсягів переробки нафти означає, що виробники добрив будуть змушені шукати нові, дорожчі джерела сировини. Це неминуче відобразиться на собівартості продукції для фермерських господарств.

Для аграріїв це означає необхідність перегляду протоколів живлення. Якщо раніше сірка вважалася «другорядним» елементом, то тепер її моніторинг у ґрунті стає обов'язковою умовою прибуткового господарювання. Внесення сульфатних добрив або елементарної сірки перетворюється з рекомендації на необхідність для збереження якості врожаю.

Контекст для аграрія: Враховуйте ризик зростання цін на сірковмісні добрива при плануванні бюджету на майбутні сезони. Рекомендуємо вже зараз провести аналіз ґрунту на вміст доступної сірки та за потреби внести корективи у стратегію внесення добрив, щоб уникнути втрат урожайності через приховані дефіцити.

— Редакція agronom.work